Ця стаття не є вичерпною інструкцією, а лише частковим навігатором у галузі цифрових фотоапаратів.
У науковій літературі та мережі Інтеренет доступні різноманітні класифікації сучасних камер, але щоб не заплутувати тебе надмірною технічною деталізацією, на мою суб'єктивну думку, найбільш вдалою є така схема:
Мабуть, не варто довго пояснювати, що таке цифровий фотоапарат — це знають усі. Але на запитання, чим принципово він відрізняється від плівкового, зазвичай отримуємо відповідь: "бо там плівка, а там е-е-е-е-е...". Отож, замість "е-е-е-е-е...":
 |
| Види цифрових камер (Types of Digital Cameras) |
Мабуть, не варто довго пояснювати, що таке цифровий фотоапарат — це знають усі. Але на запитання, чим принципово він відрізняється від плівкового, зазвичай отримуємо відповідь: "бо там плівка, а там е-е-е-е-е...". Отож, замість "е-е-е-е-е...":
- У цифровому фотоапараті функції плівки, тобто світлочутливого елемента, що сприймає потік фотонів і перетворює його у зображення, виконує сенсор (матриця).
- Принцип роботи з цифровими та плівковими фотоапаратами практично однаковий: в обох варіантах основними налаштуваннями є значення діафрагми, витримки та світлочутливості (ISO).
- У плівкових фотоапаратах не існує (технічно неможливо) таких функцій, як "live view", записування відео, дротовий чи бездротовий трансфер даних тощо.
- Плівкові фотокамери нині значно дешевші (за винятком ретро та ексклюзивних моделей), аніж цифрові, однак фінансові витрати у процесі експлуатації мають зворотню тенденцію.
- Для роботи фотожурналіста в сучасних умовах плівкові камери не мають жодної переваги над цифровими (усім фанатам "душі в фото", "неповторного зерна" і т.д. раджу не сплутувати працю художників та репортажників).
DSLR (Digital Single Lens Reflex Cameras) – цифрові дзеркальні фотоапарати. Також їх називають просто "дзеркалки", що цілком зрозуміло та допустимо у неофіційному, ненауковому мовленні, на відміну від іншої номінації — "професійні камери", що, на мою думку, ніяк не відповідає суті. Професійність / непрофесійність — це ознака фотографа, а не його техніки. Якщо ж у якомусь контексті таки кортить наголосити на певному рівні тієї чи тієї камери, то доцільніше казати "камера професійного / любительського / аматорського ґатунку / рівня".
Усі DSLR поділяються на Full Frame (варіанти назви: "фулфрейми", "FF", "повнокадрові") та APC-C (найчастіше їх називають "кропи"). Розмежування відбувається на основі розміру сенсора. Якщо сенсор камери відповідає плівковому стандарту 35мм (36 × 24 мм), то її вважають Full Frame, якщо ж матриця менша від зазначеного розміру — "кропом" (їхні розміри варіюються в межах між 20,7 × 13,8 мм і 25,1 × 16,7 мм).
 |
| Співвідношення розмірів Full Frame та APS-C (Difference between Full Frame & APS-C) |
Проміжною ланкою між "повним кадром" та "кропом" є APS-H, розміри якого становлять 28,7 × 19 мм. Такий розмір матриць нині малопоширений, тому не будемо на ньому зосереджуватись.
Вплив розміру матриці на зображення — це настільки багатогранне питання, що йому варто присвятити окрему тему, власне, так я й зроблю, але трішки згодом. Якщо дуже коротко, то чим більша матриця, тим краще. Однак навіть таке логічне міркування не є абсолютом, який не піддається дискусії.
У контексті вивчення DSLR традиційно виникають запитання на кшталт: "То яка ж функція дзеркала?". Відповідати на це дуже складно без графічного ілюстрування механізму роботи таких камер.
 |
| Узагальнена схема ключових елементів DSLR (Generalized scheme of DSLR's key elements) |
 |
| DSLR в режимах опущеного та піднятого дзеркала (DSLR in down and up mirror mode) |
Отже, якщо дуже спростити технології дзеркальних камер, то механізм їх роботи такий:
- Світло проникає через лінзу в корпус фотоапарата, де на його напряку стоїть дзеркало під певним кутом;
- Відбитий дзеркалом потік фотонів потрапляє у пентапризму та після кількох заломлень виводиться у видошукач (тому ми бачимо зображення так, як його бачить наша камера);
- Коли відбувається спуск затвора (власне, процес зйомки), дзеркало піднімається (у цей момент ми нічого не бачимо у видошукачі — логічно, правда ж?);
- Одночасно з підйомом дзеркала відкриваються т. зв. шторки перед матрицею, тобто світло потрапляє з об’єктива прямо на світлочутливий елемент.
Якщо ви уважно дивились на схему, то, можливо, зараз розмірковуєте над тим, яку ж функцію виконує діафрагма. Відповідь на це питання, а також такі важливі параметри, як значення витримка, діафрагми й ІSO описані у статті про експозицію.
MIRRORLESS – група цифрових бездзеркальних фотоапаратів. До неї належать всі камери, у тому числі й мобільних ґаджетів, у яких спрощений (порівняно з DSLR) принцип роботи. Традиційно бездзеркальні камери вважалися гіршими, що було об'єктивно зумовлено якістю генерованого зображення. Єдиною їхньою перевагою залишались компактність (маленькі габарити) та ціна (значно дешевші, ніж DSLR). Однак упродовж кількох останніх років ситуація перестала бути однозначною.
Що ж відбулась? Якщо мова цифро-компакти (Compact Digital Cameras), або як їх зазвичай називають — "мильнички", то з ними нічого суттєво не змінилося. Вони далі неконкурентноспроможні для використання у фотожурналістиці. Ба більше, зараз відбувається їхній цілковитий занепад, зумовлений стрімким розвитком мобільних технологій. Правда ж, навіщо купувати бюджетний цифровичок для побутових потреб, якщо смартфон видає аналогічний або й кращий результат?!
Щодо камер мобільних ґаджетів (смартфонів, планшетів), то їм присвячена окрема тема — "Мобілографія як інструмент крос-медійної журналістики".
Найбільший інтерес становлять бездзеркальні системні камери (варіанти назви: "Compact System Cameras", "Mirrorless Interchangeable Lens Cameras", "MILC", "бездзеркалки"). Цей вид фототехніки активно розвивається та станом на 2017 рік є прямим конкурентом DSLR. Нині ринок перестав бути біполярним: або Nikon, або Canon. Повертаються колись легендарні бренди: Sony, Fuji, Olympys та ін. Бездзеркалки тепер не можна ототожнювати з маленькою, поганенькою матрицею, бо якщо брати за критерій порівняння величину світлочутливого елемента, то аналогічно з дзеркальними камерами, у MILC є фулфрейми та кропи. Щодо якості матриць (кольоропередача, відсутність шумів на високих значеннях ISO тощо), то й тут бездзеркальні системні камери вже досягли вражаючих результатів. Також сучасні моделі забезпечують можливість варіантивного використання об'єктивів і периферійного обладнання.
Однак не варто думати, що епоха DSLR закінчилась. Надто довго не було серйозних альтернатив, щоб тепер швидко люди міняли свої звичні робочі інструменти. Також перехід з однієї системи на іншу сповільнився ростом габаритів бездзеркальних камер. Ще недавно мережею активно поширювалася реклама з гаслами на кшталт: "навіщо тягати з собою величезні дзеркалки, якщо можна взяти компакту Sony", а зараз таких закликів дедалі менше. Звичайно, відсутність дзеркала та пентапризми дали можливість трішки зменшитись, але щоб задовільнити "апетити" фотожурналістів сучасні камери мають бути таким собі швейцарським ножем — надійними та багатофункціональними.
Якщо тобі сподобалась ця стаття
не забудь її поширити та залишити коментар.
Без фідбеків зникає мотивація щось робити:)
Дякую за статтю, пролив світло що зараз відбувається в цьому напрямі!
ВідповістиВидалитиДякую за фідбек!!!
ВидалитиДуже цікаво та інформативно, дякую 🔥
ВідповістиВидалитиДякую! Радий, що комусь це сподобалося! Є стимул робити ще...
ВидалитиДякую! Було пізнавально.
ВідповістиВидалити